Автор: Василь Глинчак: Бувають випадки, коли назва країни може обернутися для неї великою проблемою.
Свого часу Греція не допустила в НАТО сусідню Македонію лише через те, що назва тієї країни однойменна з назвою однієї з грецьких провінцій, що, мовляв, може стати причиною її територіальних претензій до Греції.
Навряд, чи слов'яни-македонці зазіхають на славу знаменитого античного полководця еллінів. А от Росія в подібній ситуації претендує не лише на історико-культурну спадщину Русі-України, але й на самих русинів-українців, як на частину "єдінова русскава народа". Чи є в неї для цього якісь підстави? Чи народ княжої Русі і народ гетьманської України - один і той же народ?
Які закономірності того історичного шляху, по якому, кажучи словами поета, "ішли хохли, русини, малороси, щоб зватись українцями віднині" (І.Драч).
Чи були подібні процеси зміни національної самоназви в інших народів, і як це відбувалося? На всі ці питання відповідає авторський фільм-дослідження Заслуженого журналіста України, мистецтвознавця Василя Глинчака. Рік виходу: 2008.
Крадіжка української історії Москвою відбулась не нині і не вчора.
ОтветитьУдалитьВона мала системні ознаки і включала в себе формування "наукової основи", що мала зацементувати московські постулати, як єдино вірні.
Початки такого процесу варто шукати у сфальшованих Москвою "древнерусских летописях", якими замінили оригінали Нестора та інших літописців...
Про що мова?
Прочитайте матеріали блогу "Давня історія українського народу" і будете знати - https://davniaistoriia.blogspot.com
А ще рекомендую переглянути "Історичні реконструкції як інструмент гібридної війни" - http://rodovid.rv.ua/istorichni-rekonstruktsiyi-yak-instrument-gibridnoyi-viyni/
Удалить